Розглядаючи з позиції загальноосвітньої школи проблему загальнокультурного виховання, доцільно підкреслити, що одна із головних фігур у виконанні поставлених завдань – класний керівник – безпосередній наставник, вихователь, консультант учнівської молоді.
Тому я, як класний керівник, намагаюся працювати у тісному співробітництві, співтворчості з учнями, батьками, керівниками гуртків, вчителями-предметниками, громадськістю, організовувати і спрямовувати навчально-виховний процес у класі.
У своїй практичній діяльності я керуюсь законом України «Про освіту», в якому чітко сформульовані обов’язки педагогічних працівників: вчитель забезпечує умови для засвоєння програм; утверджує принципи загальнолюдської моралі, правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості та інших загальнокультурних якостей; виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних духовностей, історичних цінностей України, походження державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до навколишнього світу; готує до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди; дотримується педагогічної етики, моралі; поважає гідність дитини; захищає підростаюче покоління від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, інших шкідливих звичок.
До себе, як до класного керівника, ставлю такі вимоги:
- суспільно-гуманістична спрямованість;
- педагогічна майстерність;
- ерудиція і культурний кругозір;
- моральний авторитет;
- педагогічний такт;
- любов і повага до дітей;
- педагогічний оптимізм;
- організаторські вміння;
- творчий підхід;
- безперервне підвищення кваліфікації.
У зв’язку із зростанням джерел виховного впливу на школярів, я намагаюся тримати в полі зору всю життєдіяльність вихованців, аналізувати, оцінювати потік інформації і спрямовувати їх діяльність в позитивне русло, будуючи свої відносини на принципах співробітництва, співтворчості, проявляючи максимум довіри та поваги до особистості.
Виховання - процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої букви, зайняти гідне місце в суспільстві, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю. Кожна людина хоче бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням - вважаю реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до виховання. Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, доброти, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості - основи довіри, здатності прощати дитину. Тому, проблема, над якою я працюю – «Виховання культури поведінки учнів на основі загальнолюдських цінностей».
Головна ідея даної моделі виховної системи полягає у вихованні щасливої дитини, у родинному, класному колективі; розвитку творчої, активної, успішної особистості, її загальнолюдських та життєвих компетентностей.
Тому ставлю перед собою такі основні завдання:
- працювати над формуванням особистості кожного учня в колективі, над згуртованістю колективу;
- виховувати громадянина - патріота, здатного творити себе і своє життя;
- працювати над самовдосконаленням самоврядування в класі;
- сприяти саморозвитку, самовдосконаленню, самореалізації кожного учня, розвитку спроможності досягнення успіху кожною дитиною в різних видах діяльності;
- тримати в полі зору етику та естетику учнів;
Виховувати учнів на основі моральних та духовних цінностей. Виховна діяльність класного керівника складна і багатогранна. Класне керівництво, як правило, розпочинаю із вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної раціональної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу до учнів.
Доцільно розглянути такі етапи побудови виховної системи класу:
- діагностування;
- прогнозування;
- організація;
- контроль.
На етапі діагностування використовую такі форми роботи:
- анкетування дітей і батьків (додаток1);
- метод соціометричних вимірів, за допомогою якого можна визначити угрупування і мікрогрупи у класі, виявити «зірок», «лідерів», дітей самотніх чи відкинутих, комунікабельних, популярних у класі, товариських і, навпаки, тих, в кого є труднощі в спілкуванні;
- педагогічна діагностика – вивчаються спрямованість особистості (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, мотиви), пізнавальна і навчальна культура, здоров’я фізична культура, культура поведінки і спілкування, умови сімейного виховання;
- педагогічний консиліум (технологія «Податливий віск») – опитування всіх педагогів, що працюють у класі;
- «Погляд знизу» (технологія «У нас …») – упорядковане опитування всіх учнів аби з’ясувати рівень сформованості загальнолюдських цінностей;
- вивчення морального обличчя учнів («Незакінчене речення»):
- Більше всього я ціную в людині …
- Я поважаю ровесників за те, що …
- Я не поважаю, коли вони …
- Про себе я думаю, що я …
- Мені здається, що мої товариші цінують мене за …
- Вчителі мене вважають …
- Мої батьки бачать в мені …
- В собі я більш за все не розумію …
- Моя головна життєва мета …
- Для досягнення цієї мети мені необхідно …
На етапі прогнозування шукаємо відповіді на запитання: «Що буде, якщо …?», «Що треба зробити, щоб …?». За потреби роблю гіпотези-припущення, моделі-уявлення, складаю плани. Тому у процесі роботи над проблемою очікую такі результати:
- Учні поважають та дотримуються принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, доброти, стриманості, працелюбства, патріотизму та ін.
- Учні проявляють повагу до людей, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, народної національної спадщини України.
- Учні розвивають свої творчі здібності беручи активну участь у громадському житті класу, загальношкільних заходах.
Для організації виховного процесу планую та проводжу виховні години, години спілкування, диспути, «круглий стіл», вікторини, міні-лекції, практичні ситуаційні заняття, рольові ігри, конкурси малюнків, літературні читання, змагання.
Застосовую такі форми контролю (додаток 2):
- облік відвідування учнями шкільних занять;
- контроль за веденням щоденників;
- контроль за зовнішнім виглядом учнів;
- контроль за станом підручників;
- контроль за виконанням доручень;
- контроль за чергуванням учнів по класу, по школі, участь у генеральному прибиранні.
|